«Оживе козацька слава на теренах України»

«Оживе козацька слава на теренах України»

Про військо Запорозьке письма хто читає,

Той мужність їм і славу мимохіть признає.

Там завше – бо такії рицарі бували,

Що ворога Вітчизни мужньо розбивали,

Тож рицарства славніше в світі не буває,

Як військо Запорозьке, що врага жахає.

      14 жовтня, у день величного християнського свята Покрова Пресвятої Богородиці – берегині нашого народу, покровительки війська та козаків, в читальному залі ЦБ відзначався День Українського козацтва «Оживе козацька слава на теренах України». Літературний вечір був проведений з метою: відродити своє героїчне минуле; виховати сучасну молодь на історичних прикладах; розширити знання учнів про життя, обряди, звичаї козацтва; прищепити любов до рідної землі, яку так любили давні наші герої, і знати, якою ціною був завойований для нас минулими поколіннями сьогоднішній день.

         «Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво – звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг», – такими словами розпочала літературне свято бібліотекар читального залу Тетяна Сафронюк. Вона розповіла учням старших класів школи-інтернату №2 про славнозвісну твердиню на Дніпрі – Запорозьку Січ, яка була єдиним носієм української державності, оплотом волі і національної незалежності, місцем розвинутої економіки, вогнищем свободолюбства, героїзму, блискучого військового мистецтва. Учні багато дізналися про самих запорожців, про їхнє життя, а також про випробування, через які проходив майбутній козак.

        Щоб переконатися, що ми є нащадками нашого козацького роду, що в наших жилах тече кров сміливих і відважних козаків, учні змагалися у різних конкурсах.

       Конкурси захоплювали гравців своєю цікавістю та різноманітністю. У конкурсі «Хто найсильніший духом?» хлопці разом з дівчатами змагалися на швидкість надування кульок; на спритність – у конкурсі «В яблучко»; на вправність – у конкурсі «Бантик коханій». Найбільший азарт та захоплення всіх учасників викликав конкурс «У кого сильніша рука», де силу рук демонстрували навіть дівчата. Гравці були в захваті від таких випробувань і прагнули їх повторити. 

           Неможливо уявити свято без музичних номерів. Своїми піснями «В Чорне море наш Дніпро тече», «За Україну Господа молю» зачарували усіх присутніх учні міської школи мистецтв: Андрій Данчук, дует Максим Томулець та Владислав Осадчий. Акомпанував їм викладач Ігор Левицький.

          Весело і невимушено пройшов час. Наша мандрівка в далеку історію закінчилася, та пам’ять про наших героїв, богатирів-козаків назавжди залишиться у серцях молодих нащадків.