вівторок, 8 липня 2014 р.

«Духовний храм людини: сім'я, родина, рід»

«Духовний храм людини: сім'я, родина, рід»
парад книг
Родина, рід - які слова святі:
Вони потрібні кожному в житті.
Бо всі ми з вами гілочки, 
На дереві, яке стоїть віки.
Це дерево - наш славний родовід.
Це батько, мама, прадід твій і дід

Мета: Привернути увагу читача до родинних, сімейних традицій, звичаїв українців, а також до проблем у родинах, щоб їх помітити та намагатися подолати, адже родина - це маленький світ кожної людини, який складається у великий та прекрасний всесвіт.
З 2012 року в Україні відзначається День родини. Важливість цього дня важко переоцініти, адже родина є найважливішою основою для народження, розвитку та виховання кожної дитини. Саме з цієї нагоди   у читальному залі міської центральної бібліотеки 8  липня проведено віртуальний парад книг «Духовний храм людини: сім’я, родина, рід».
Із знання свого родоводу починається кожна людина. Мати й батько — найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя, вчимося бути порядними, чесними та успішними. Тому віртуальний парад книг «Духовний храм людини: сім’я, родина, рід» об’єднав такі  теми:
• "Батько і мати - два сонця гарячих";
• "Діти - головне багатство родини";
• "Українському роду нема переводу";
і викликав неабиякий інтерес  у  користувачів читального залу міської центральної бібліотеки. Користувачам були представлені наукові, науково-популярні видання, художня література та публікації  з періодичних  видань, що прославляють жінку-мати, родину, сім'ю. Привернули увагу користувача таки  видання: „Дитина у звичаях і віруваннях українського народу" Марка Грушевського, „Людина, сім'я, Україна" Степана Геника. Педагогічні твори  М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, навчальний посібник А. Кузьмінського та інши видання, які висвітлюють різні аспекти виховання і освіти молодого покоління. 
    На закінченні віртуального парада книг «Духовний храм людини: сім’я, родина, рід»‚ бібліотекар зазначила  що людина сильна тоді, коли у неї є сім’я. Бо сім’я – це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід та незгод, де знаходиш спокій та затишок. 
     Сподіваємось, що віртуально ознайомившись з даною літературою, зацікавлений читач ще раз доторкнеться до Найсвятішого й душею засвітиться - праведно, як на сповіді.

Немає коментарів:

Дописати коментар