«Літопис нашої біди»

«Літопис нашої біди»

вечір пам'яті

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими хто не зріс

Що мали зватись гордо-українці.

Саме такими словами під звуки сумної пісні «Голодомор» Костянтина Гільченко розпочався вечір-памяті «Літопис нашої біди» до Дня пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років, який пройшов 21 листопада 2013 року в медичному училищі. 

Бібліотекарі I категорії   Катерина Бояршинова та Анжела Павлишена ознайомили слухачів із трагічною сторінкою в історії українського народу-голодомору 1932-1933 років. Вони зазначили, що тоді щодня помирало – 25 тисяч людей, щогодини – 1000, щохвилини – 17… слухачі, а ними були студенти медичного училища перенеслися думкою і уявою в 30-роки, вшанували хвилиною мовчання пам'ять тих, хто навічно пішов від нас у голодні 1932-1933 роки. Було запалено свічку пам'яті.

Читання віршів про цю трагічну подію здійснили диктор радіо «Мелодія» Павло Тихонов, студентка коледжу культури і мистецтв Вікторія Смола та учень 10 класу СЗОШ №5 Богдан Соломко. Власний вірш «Голод» прочитала місцева поетеса, член клубу «Ліра» С.А. Кремінська. Зворушливі сльози на очах викликала у слухачів дівчина, що символізувала постать згорьованої Матері-України, яку виконала студентка коледжу культури і мистецтв Олена та диктор радіо «Мелодія» Павло Тихонов. На знак вшанування пам'яті невинних жертв Голодомору учениця школи мистецтв Діани Гончар  виконала пісню «Свіча».

На закінчення вечора-пам'яті бібліотекар I категорії Анжела Павлишена  запросила студентів медичного училища приєднатися у суботу 23 листопада о 16.00 годині до Всеукраїнської акції «Засвіти свічку».