Чи колись повірить чоловік:
Щоб родючі українські ниви
Народили 33-й рік?..
«Сумна правда історії»
вечір-пам’яті
Голодомор 1932-1933 рр. – «неопалима купина» українського народу – кущ, який ніколи не перестає горіти, рана, що ніколи не загоюється. У цьому році минає 81 рік від жахливих подій, що своєю жорстокістю в людській подобі не знаходять прикладу в історії людства. В ці роки винищено понад 8 мільйонів українського народу, які загинули в страшних голодних муках, шляхом навмисно влаштованого голоду в Україні.
На вшанування пам’яті про трагедію українського народу у читальному залі міської центральної бібліотеки 19 листопада відбувся вечір-пам’яті «Сумна правда історії»‚ присвячений ,,Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.”
Захід розпочався під звуки сумної пісні «Голодомор» Костянтина Гільченко. Організатор заходу – бібліотекар I категорії Катерина Бояршинова ознайомила присутніх, а ними були слухачі «Університету III-го» віку ТЦ "Надія" (директор Валентина Солодковська) із трагічною сторінкою в історії українського народу-голодомору 1932-1933 років, зазначила, що тоді щодня помирало майже 25 тисяч людей, щогодини – 1000, щохвилини – 17 людей.
З історичною довідкою ознайомив присутніх науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного музею-заповідника‚ доцент кафедри історії ПДАТУ Валерій Анатолійович Нестеренко. У своєму виступі він нагадав, що Голодомор 1932–1933 років – масовий, навмисно організований радянською владою голод, який призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР, викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян, а також розповів про перебіг подій часів Голодомору на Поділлі.
Під час заходу, присутні мали змогу переглянути фільм «Жнива скорботи», який змальовує страшні часи голодомору. Вшанували хвилиною мовчання пам'ять тих, хто навічно пішов від нас у голодні 1932-1933 роки. Було запалено свічку пам'яті.
Читання віршів про цю трагічну подію здійснили диктор радіо «Мелодія» Павло Тихонов, учениця 9 класу школи-інтернату №2 Вікторія Чеколаєва, учні 6-го класу СЗОШ № 8 Жанна Шухтуєва та Марк Яровий. Власнні вірші «Голод», «Молитва померлих з голоду» прочитала місцева поетеса, член клубу «Ліра» Світлана Кремінська. Зворушливі сльози на очах викликала у слухачів дівчина, що символізувала постать згорьованої Матері-України, яку виконала студентка коледжу культури і мистецтв Дарина Гриневич та диктор радіо «Мелодія» Павло Тихонов. На знак вшанування пам'яті невинних жертв Голодомору учениця школи мистецтв Діани Гончар виконала пісню «Свіча».
На закінчення вечора-пам'яті Катерина Бояршинова запросила присутніх оглянути літературний перегляд «Україна пам'ятає, світ визнає» та запросила у суботу 22 листопада о 16.00 годині приєднатися до Всеукраїнської акції «Засвіти свічку».
Немає коментарів:
Дописати коментар