"Велика жінка "срібного віку"

"Велика жінка "срібного віку"

(до 125-річчя Анни Ахматової)

поетичний вечір

В центральній бібліотеці відзначили 125-річчя від дня народження королеви музи Анни Ахматової. Метою заходу було вшанувати велику поетесу, у якої українське коріння, розширити знання про її життєвий та творчий шлях та показати її зв’язок з Поділлям. Із розповідей бібліотекарів слухачі дізналися про справжнього поета від Бога, на долю якого випала особлива місія:  вустами Ахматової заговорила жіноча поезія, а друга заслуга поетеси полягає в тому, що вона пройшовши через усі катаклізми історії першої половини ХХ століття, стала хранителькою найкращих традицій російської культури, передавши трагічний досвід свого покоління наступним. І хоч Анна Ахматова писала російською мовою, рідною все-таки вважала українську. «Це мова моєї матері» – писала Анна Андріївна. Тому значне місце у творчому доробку Анни Ахматової відведено темі України та Батьківщини.

Сторінки біографії поетеси перепліталися із читанням її віршів. Тут прозвучали поезії: «Мужність», «Древнє місто», «Рідна земля», «Скільки раз», «Не з тими я, хто кинув землю», «Мені був голос», уривки із поеми «Реквієм», «О, мої друзі…», «Забудут?» та ін.

Слухачі почули цікаву розповідь про зв’язок Анни Ахматової із Поділлям, про родовий маєток у селі Слобідка-Шелехівська Деражнянського району, де часто гостювала поетеса, де вона написала ряд своїх віршів, де похована її мати Інна Стогова-Горенко. Тут у 1989 році відкрито літературно-меморіальний музей її імені. Він розташований у центрі села у будинку тітки Анни Вакар. Тут в 1990 році встановлено перший в Україні пам’ятник Анні Ахматовій, робота петербурзького скульптора Віктора Зайко. Про експозицію музею була підготовлена презентація «Поділля Анни Ахматової». Тут відтворено українські сторінки її життя, представлено усе те, що пов’язувало поетесу з Україною: це портрети близьких родичів, її батьків, сім’ї Вакар, письменників, з якими Ахматова була знайома, портрети Анни, особисті речі поетеси. До ювілею Анни Ахматової  місцева поетеса Людмила Кур’ян написала вірш.

Она – наш поэтический кумир

И, хоть с земной стези  ушла в путь млечный,

Ахматову сегодня знает мир,

И будет жить в стихах она извечно.  

Трагічна доля, випробування, перевірка на порядність, вірність собі і своєму Слову – все це супроводжувало поетесу упродовж її життя. Але її Слово тріумфує вже друге століття і продовжує жити у пам’яті поколінь. Свідченням цього є поетичний вечір, де зібралися люди різного віку, котрих об’єднала поезія Анни Ахматової.

На закінчення учасники заходу оглянули книжкову виставку «Королева муз Анна Ахматова».